Поема «Енеїда» — один із шедеврів давньої літератури. Героїчна поема Вергілія багато в чому суголосна іншим творам античної літератури, адже так само, як і поеми Гомера, зображує події Троянської війни і належить до так званого троянського циклу у світовій літературі. Твір Вергілія можна вважати творчим наслідуванням поем Гомера, але ж, створюючи «Енеїду» античний автор вніс у неї багато авторського, тож цей твір є оригінальним твором даи ньої літератури.
У поемі ми зустрічаємо героїв, вже знайомих нам з Гомерових поем. «Енеїда» оповідає про пригоди Енея, який вирушив до Італії, щоб заснувати Римську державу. Події, зображені в поемі, відбуваються після закінчення Троянської війни. Утворі описуються і мандри Енея до прибуття до Італії, і його війни вже на території цієї держави. . Поемі Вергілія притаманні усі ознаки, що характеризують античну літературу, але є й особливості, зумовлені авторським стилем. Це детальність описів, звернення до деталі, що робить твір яскравішим та цікавішим. Автор змальовує звичаї не лише мандрівників, а й тих земель, куди вони прибувають. Звісно, поруч із героями діють боги, отже, міфологічне мислення, притаманне для грецької культури тих часів, відбивається й у поемі Вергілія. Загалом «Енеїду» можна назвати наслідуванням «Одіссеї» та «Іліади», але автор вносить у свій твір яскраві деталі, переосмислює описане.
У історії літератури неодноразово зустрічаються літературні наслідування чисто зовнішнім сторонам літературних творів, починаючи із заголовків, навіть псевдонімам і тому подібне.
Різні види літературних наслідувань виникають перш за все залежно від етапу творчості або іншого письменника.
Літературне наслідування є майже неминучою формою навчання письменника, не виключаючи і найбільши. Самостійніша форма літературних наслідувань властива зазвичай зрілій творчості письменника.
До літературних наслідувань не зрідка відносять випадки звернення цілої літературної течеї до літературних зразків тієї або іншої епохи або національної літератури, коли момент наслідування значною мірою залежить самими теоретиками.
